Розділ картографії, в межах якого розробляються загальна теорія систем картографічних знаків і методи побудови та використання способів картографічного відображення. В межах К. с. виділяються три розділи: картографічна синтактика, яка вивчає правила побудови та використання знакових систем, їх структурні властивості; картографічна семантика, яка досліджує співвідношення умовних знаків з явищами, що відображуються; картографічна прагматика, яка вивчає інформаційну цінність знаків як засобів картографічної комунікації та їх сприймання користувачами карти. Іноді у складі К. с. виділяють картографічну стилістику, яка вивчає стилі та фактори, що визначають вибір засобів відображення у відповідності до функцій картографічних творів.